Україна нібито не розслідує злочини проти російських полонених: розвінчання міфу
Російська пропаганда продовжує поширювати неправдиві заяви щодо відсутності розслідувань катувань та страт російських полонених в Україні. Черговий фейк полягає в тому, що українська сторона нібито не розслідує ці злочини та ігнорує випадки порушення прав людини.
Якщо хочеш приховати свої злочини – звинувать у цьому іншого. Саме таку маніпулятивну схему використовує російська пропаганда, аби відвести увагу від своїх злочинів. Днями прес-секретарка російського МЗС вдалася до подібного прийому маніпуляцій, звинувачуючи міжнародну спільноту в ігноруванні «численних фактів» нібито страти російських полонених та знущань над ними. Про те, яка ситуація насправді та де переборіхує Захарова – далі у матеріалі.
Отже, прес-секретарка російського МЗС заявила наступне (далі мовою оригіналу):
«Уже более двух лет, с начала специальной военной операции, информация о вопиющих случаях убийств, издевательств, унижений которым подвергаются оказавшиеся в украинском плену российские военные, остаётся без надлежащего внимания и реакции со стороны международных правозащитных структур.
Несмотря на то, что свидетельств таких преступлений более чем достаточно, международным чиновникам всегда чего-то не хватает. То они сомневаются в «убедительности предоставленной информации», то говорят о необходимости «дополнительной проверки», то возникают иные «непредвиденные обстоятельства»…
«Міжнародні чиновники» дійсно мають рацію і не вірять на слово російським представникам, які дискредитували себе безфактажними звинуваченнями та маніпуляція, а часто – відвертою брехнею з приводу ситуації з військовополоненими росіянами. Тому ці «чиновники», а як правило це представники різних місій ООН – про що захарова теж маніпулятивно не сказала – ретельно підходять до таких чутливих питань.
Більше того, – і це спростовує слова Захарової та фіксує її неправду, – розслідування та моніторинг ситуації по військовополеним проводяться регулярно.
Моніторингова місія ООН з прав людини регулярно моніторить, досліджує та публікує звіти по дотриманню прав людини, в тому складі і у питанні полонених. Ці звіти публікують регулярно. У своїх дослідженнях фахівці ООН, як правило, охоплюють проміжки часу у 3-4 місяці.
Як приклад, звіт місії за 26 травня 2024 року, який охоплює період з 1.12.2023 – 29.02.2024. У цьому звіті, який є у відкритому доступі на сайті ООН і поширений трьома мовами – англійською, російською, українською (але хто ж в МЗС РФ читає такі звіти), є інформація з приводу ситуації з російськими віськовополоненими.
У документі зазначається таке:
«Упродовж звітного періоду Уряд України продовжив надавати УВКПЛ повний доступ до офіційних місць інтернування, де утримувались російські військовополонені. УВКПЛ опитало 44 російських військовополонених (усі – чоловіки) у місцях інтернування у Дніпропетровській, Харківській, Львівській, Миколаївській, Сумській, Вінницькій та Запорізькій областях.
Хоча ці російські військовополонені не зробили жодних заяв про застосування катувань у цих місцях інтернування, вони надали інформацію, що заслуговує на довіру, про катування та жорстоке поводження у місцях транзиту після їхньої негайної евакуації з поля бою. Вісім військовополонених повідомили, що їх тримали у невстановлених підвалах приватних будівель, ймовірніше за все у Харківській області, впродовж періодів від кількох днів до півтора місяця.
Тринадцять військовополонених повідомили, що під час допитів їх били кулаками та дерев’яними молотками й кийками, застосовували до них удари електричним струмом (за допомогою військово-польових телефонів або інших електричних пристроїв) та піддавали імітації страти, а у двох випадках погрожували сексуальним насильством. Крім цього, семеро російських військовополонених повідомили, що їх били на блокпостах на шляху з транзитних місць інтернування до цивільної лікарні у Харкова.
15 лютого 2024 року УВКПЛ відвідало новостворений табір для військовополонених «Захід-2» у Вінницькій області, де інтернування російських військовополонених почалося наприкінці листопада 2023 року. УВКПЛ віддає належне зусиллям Уряду України з забезпечення умов інтернування військовополонених згідно з МГП, зокрема запровадження трихвилинних телефонних розмов із сім’ями та планам із розширення можливостей для роботи військовополонених.
У серпні 2023 року українська влада вирішила створити змішані медичні комісії для обстеження хворих та поранених російських військовополонених і надання рекомендацій щодо їхньої репатріації чи лікування у нейтральній країні. Російській Федерації було направлено запит про схвалення запропонованого складу такої комісії. Українська влада повідомила УВКПЛ, що Російська Федерація не надала сприятливої відповіді щодо запропонованого складу змішаної медичної комісії.
Сторони конфлікту не повинні безпідставно відмовляти у схваленні призначення нейтральних членів змішаних медичних комісій. Невідомо, чи здійснила Російська Федерація які-небудь кроки для створення змішаної медичної комісії для обстеження хворих і поранених українських військовополонених», – йдеться в звіті.
Тобто, факт дослідження ситуації «міжнародними чиновниками» – є! Факт виявлення – певних порушень – є! Відповідно – слова Захарової – неправда.
Крім неправди, вони ще і відверто маніпулятивні, бо речниця звинувачує «міжнародних чиновників» у бездіяльності. Натомість сама Росія нехтує допомогою своїм полоненим – ігноруючи запит про створення змішаних медичних комісій, які б опікувалися життям та здоров’ям російських військових у полоні.
Слід зазначити, що українська сторона направила протест у Моніторингову місію та запит на надання конкретних фактів, які нібито були виявлені під час опитування. Бо, фактично, висновки фахівців будувалися на словах окремих полонених і більше ні на яких інших джерелах. Саме тому омбудсман України Дмитро Лубінець не згоден із висновками Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні щодо порушення українською стороною прав російських військовополонених і вимагає доказів озвучених звинувачень.
До того ж, на відміну від «фактів зі слів» та ж Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні в тому ж звіті зафіксувала з у період 1 грудня 2023 по 29 лютого 2024 страти окупантами 32-ох українських військовополонених.
Зазначається, що ці 32 страти були задокументовані у 12 окремих випадках. Це значно більше, ніж за будь-який з попередніх періодів. Місія провела незалежну верифікацію у трьох зі згаданих випадків. Тож, на відміну від ситуації з російськими полоненими, по українських є чіткі розслідування та факти.
Є ще один важливий момент – розслідування, саме розслідування, а не пропагандистські реляції з приводу нібито вбивств російських полонених та знущань над ними, які проводить сама Росія. Такої інформації ні Захарова, ні інші пропагандисти не надають. Тобто, реальні розслідування не проводяться. Але ж краще звинуватити «міжнародних чиновників»!
Втім, на відміну від РФ, в Україні така робота ведеться системно. Понад 110 військовополонених українців росіяни вбили у в’язницях РФ. Під час здачі в полон окупанти вбили 62 військових ЗСУ. Про це розповів керівник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу генпрокурора Юрій Бєлоусов в інтерв’ю Укрінформу.
Матеріал підготовлено в межах проєктної співпраці з проєктом із протидії дезінформації «БезБрехні».