Повернулася з-за кордону, щоб відкрити бізнес у Миколаєві: історія косметологині Юлії Малицької
«У мене все в Миколаєві: чоловік мій служить, родичі живуть. Тож і я потрібна тут», – каже Юлія Малицька.
Під час повномасштабного вторгнення вона виїхала за кордон, але повернулася вже за два місяці, щоб відкрити власний салон. Сьогодні її бізнес успішно розвивається: з’являється нове обладнання, розширюється перелік послуг, а також уже створено одне робоче місце.
Історія пані Юлії – у матеріалі журналіста Район.Миколаїв.
Як захоплення перетворилося на професію
До початку повномасштабного вторгнення Юлія закінчила Миколаївський базовий медичний фаховий коледж. Вищу освіту здобувати не планувала, адже взагалі не думала пов’язувати своє життя з косметологією.
Жінка хотіла працювати медичною сестрою, тому влаштувалася у лікарню. Змінити плани її підбурила знайома майстриня манікюру, яка одного разу запитала, чи є у дівчини медична освіта. Мовляв, чому в такому разі не спробувати реалізувати себе в косметологічній сфері.
Так Юлія записалася на піврічний курс і залишила лікарню. А паралельно – пройшла навчання на майстра-бровіста. Після завершення навчання вона влаштувалася на роботу до косметологічної клініки, плануючи поєднувати обидва опановані напрями.
«Але згодом я зрозуміла, що не зможу однаково якісно розвиватися в усіх сферах. Адже косметологія потребує постійного навчання, стеження за новими методиками й технологіями, і саме на цьому я хотіла зосередитися. Тому зрештою вирішила не розпорошуватися й надавати лише косметологічні послуги», – розповідає дівчина.
У цій клініці Юлія пропрацювала до 2022 року.
Перші кроки до створення власного салону
На початку повномасштабного вторгнення Миколаїв перебував під щільним вогнем російської армії, тож Юлія прийняла рішення виїхати до Польщі.
Там вона швидко влаштувалася на роботу за спеціальністю. Підтримку у цьому питанні надала волонтерка, яка допомагала з оформленням документів.
Жінка познайомила Юлію з власницею місцевого салону краси. Там їй знадобилися навички, отримані в Миколаєві.
«Я сказала, що вмію робити брови, ламінування, косметологічні процедури. З останнім було тяжко без знання мови. Але власниця салону робила абсолютно все: косметолог, візажист, бровіст, масажист, а я була такою її помічницею. Я була повністю у своїй сфері, і навіть навчила її робити гарні брови», – згадує дівчина.
Утім, Юлія швидко зрозуміла, що не бачить можливостей для професійного зростання за кордоном і до того ж дуже сумує за рідним містом.
По поверненні в Миколаїв вона спочатку орендувала кабінет у готелі «Україна». Каже, він цілком її влаштовував, хоч і не був просторим. Але повністю зосередитися заважав звук постійно скрипучого паркету. Це змусило замислитися над побудовою власного бренду і створенням комфортної атмосфери для роботи.
Так дівчина переїхала до нового більшого приміщення і зайнялася розвитком соціальних мереж. З одного боку, максимально долучалася до всіх публічних акцій, що проводилися у місті, з іншого – замовляла рекламу у блогерів і пропонувала їм стати клієнтами.
Одним із великих івентів, під час якого косметологиня впевнено заявила про себе, стала акція зі збору коштів для 123-ї окремої бригади територіальної оборони.
Від гранту до першого робочого місця
Втім, за словами Юлії, коли обладнання і меблів усе ще було недостатньо, їй потрапило оголошення про грантову підтримку у проєкті BLOOM, що реалізується ГО «Десяте квітня» спільно з Mercy Corps. Вона заповнила заявку на сайті bloom.mercycorps.org, пройшла необхідні співбесіди та отримала фінансування.
Програма BLOOM організації Mercy Corps спрямована на підтримку домогосподарств і бізнесів у восьми областях України, зокрема на Миколаївщині. Вона передбачає два напрямки допомоги: індивідуальні гранти для мікробізнесу розміром від 1 000 до 5 тисяч доларів та фінансову підтримку для малого й середнього бізнесу в розмірі від 17 000 до 30 000 доларів.
«Я купила сухожарову шафу, це безпека наших клієнтів, апарат гідродермабразії, і змогла прописати нові протоколи для роботи шкіри з акне, постакне, пігментацією, розширеними порами. Також я купила мікротоки, дуже класний апарат, насправді він неймовірно класно стимулює внутрішні процеси шкіри. Купила ще одну лампу в студію, канапу, про яку я дуже мріяла, і найголовніше – зарядну станцію», – задоволена пані Юлія.
Варто зазначити, що згідно з опитуванням, проведеним Всеукраїнською громадською організацією «Українська Асоціація Центрів Підтримки Бізнесу» наприкінці 2023 року та оприлюдненим у березні 2024-го, близько 78% малих та середніх підприємців Миколаївщини не мають досвіду отримання грантової допомоги від міжнародних донорів, а 99% опитаних не користувались жодними державними програмами підтримки після початку повномасштабного вторгнення.
Завдяки переїзду до нового приміщення і розширенню спектра послуг косметологиня змогла створити робоче місце і взяти на роботу ще одну спеціалістку. Поки що Юлія зосередилася на ін’єкційній косметології, а її колежанка – на естетичній.
Свій новий простір дівчина назвала «Rays», що в перекладі з англійської означає «промені». Каже, вкладає у цю назву особливий сенс.
«Це – промені краси, світла, сяйво, яке ми випромінюємо. І я хочу, щоб це був простір, де жінка приходить і отримує задоволення, релакс. І повну довіру», – пояснює Юлія.
Попри те, що безпекова ситуація в Миколаєві досі залишається непростою, підприємиця намагається створити у своєму салоні святкову й дружню атмосферу. Приміром, цьогоріч у Міжнародний жіночий день вона з колежанкою зустрічала клієнток квітами, ігристими й безалкогольними напоями. Каже, завдяки цьому отримала задоволення не менше ніж її відвідувачки.
Юлія заявляє, що не має наміру зупинятися на досягнутому і вже планує запуск курсу косметології на базі свого закладу. Не виключає також подальшого розширення переліку послуг, бо планує закупівлю нового обладнання. Говорить про лазерну косметологію та епіляцію.
Читайте також:
- Миколаїв
«Лотерейки стали частиною мого життя»: як жителька Миколаєва збирає донати та розвиває власну справу
- Миколаїв
Три роки очікування заради спільної мрії: як пара з Миколаєва відкрила чайну
- Миколаїв
«Птахи навчили мене жити в моменті»: історія фотографині з Миколаєва, яка знайшла себе у бьордвочингу