Поки ворог обстрілював Миколаїв, тут цифрували мариністику
MY ART - творча платформа, що займається створенням і підтримкою культурних проектів у Миколаєві. За вісім місяців постійних обстрілів міста оцифрували понад 400 мариністичних творів з колекцій трьох Миколаївських музеїв. Хлопці з однією дівчиною – Дариною Фрич-Алчіною всі місяці великої війни були чи не найвідданішими та послідовними промоутерами вітчизняної культури у фортеці Миколаїв. Кореспонденту Район.Миколаїв вони презентували друкований каталог, який ще пахнув фарбою оцифрованих мариністичних творів з евакуйованої колекції Очаківського музею живопису, Миколаївського художнього музею та Музею суднобудування і флоту.
Проект разом з музеями реалізує Агенція розвитку Миколаєва і Український культурний фонд. Ініціатори кажуть, що він є важливим тим, що відкриває та популяризує імена художників-мариністів для України та світу. На сторінках дуже якісно виданого каталогу я вперше побачив роботу видатної Тетяни Яблонської. Вона намальована на одній з типових морських баз відпочинку Миколаївщини, чи в Рибаківці, чи біля Очакова. Чомусь в галереях я її ніколи не бачив лазурі тих будиночків, що з морем зливались...
Основа альбому — твори з Очаківського музею мариністичного живопису, колекцію якого врятували з міста у вересні 2022 року від обстрілів російських окупантів.
— Ми створили друкований каталог, куди увійшла половина від цієї кількості робіт. Десь близько 75% робіт це саме твори з очаківського музею. Окремо в нас є сайт проекту. Він, як і каталог, двомовний. Також створено 3D-моделі, оживлені персонажі картин.
В результаті реалізації проекту було створено цифрову колекцію мариністики з вільним доступом до неї в форматі 24/7, що дозволяє ввести твори в науковий обіг, покращує джерельну базу наукових досліджень та забезпечує необмежене тиражування цих копій, — розповідає лідер платформи Євген Гомонюк.
My Art також виготовили та представили AR-листівки, які оживляють у доповненій реальності персонажів з картин трьох музеїв у 3D.
Перед підготовкою до проєкту організатори визначили для себе три головні причини та цілі. По-перше, необхідність в оцифруванні зумовлена бажанням прославити культурну спадщину Миколаєва. І їм це вдалось.
— Популяризувати місто, регіон можна не лише через гастрономічні тури, архітектуру. Міста можна популяризувати через мистецькі твори. Всі знають про Лувр, Мону Лізу в Парижі. Ми б хотіли щоб певна асоціація була і з Миколаєвом. Щоб наше місто знали не лише по новинній стрічці з розбитими дорогами, різним ситуація кримінальної сфери та корупції. А ми хочемо показати сторону творчості, бо в Миколаєві є купа історичних та культурних артефактів, — каже Євген Гомонюк.
Мариністика - це про море. А Миколаїв це — «Місто на хвилі», тобто це наша миколаївська, південна ідентичність. В нас до війни було в рік по 10 парусних регат. Ми місто широкої відкритої води, ми з нею взаємодіємо змалку. А в нас наше море хочуть забрати: окуповано Крим, Маріуполь, Кінбурн, заміновано узбережжя Очакова, Коблевого. Ми хотіли повернути наше українське море через культурну спадщину, — розповіли артетнузіасти.
Проект «Цифрова колекція музею: Мариністика» став можливим за підтримки Українського культурного фонду.
Наразі тираж друкованої колекції складає 250 примірників.
Паперовий каталог передали в музеї та розіслали по бібліотекам країни. Війна закінчиться, картини повернуться в музеї, але цифровий каталог мариністики Миколаївських музеїв, створений посеред обстрілів в місті без питної води - залишиться свідченням людського духу.