Миколаївський гіперболоїд політехніка Шухова

24 Січня 2024, 18:12
Водонапірна вежа Шухова 1880
Водонапірна вежа Шухова

Вміння робити все ґрунтовно, системно та міцно було для старих миколаївців не модою, а природною поведінкою, коли відвойовуєш життєвий простір у дикого степу. Так, водопровід, який дає життя та можливість працювати, проклали у нашому місті ще вперше його століття. А на початку 20-го століття система водопостачання Миколаєва отримала й унікальну інженерну споруду водонапірну вежу, конструкції В.Шухова

Це вже у 2022 році його «землячки» припхались в Причорноморський степ. Біля Миколаєва їх зупинили, так вони напакостили підірвавши водогін з Дніпра, який чесно кажучи було прокладено для індустрії кольорових металів.

Повернемось до чарівника чорних металів. Природа надзвичайно щедро обдарувала Володимира Григоровича яскравими багатогранними талантами. Вражає уяву просте перерахування сфер своєї діяльності. За системою Шухова були створені парові котли, нафтоперегінної установки, трубопроводи, форсунки, резервуари для зберігання нафти, гасу, бензину, спирту, кислот, хлібні елеватори, залізничні мости, повітряно-канатні дороги, маяки, трамвайні парки, заводи-холодильники, дебаркадери, батопорти, міни.

Конструкція Миколаївського стапелю простояла вже 110 рокі
Конструкція Миколаївського стапелю простояла вже 110 рокі

Миколаївському раритетному витвору інженерної думки – водонапірної вежі на вулиці Рюміна пощастило. 65 років її не експлуатують, але не здали на металобрухт, що саме собою унікальне. Що тепер робити з нею, так і не спромоглись вирішити в комунальному підприємстві Миколаївводоканал за минулі 10 років, після того, як громадськість з подання журналістів місцевих медіа намагалися розібратися з подальшою долею конструкції.  Обстеження європейськими та українськими вченими стану металоконструкцій вежі за міжнародним проектом "Інженерне мистецтво раннього модерну. Стратегії Шухова у проектуванні легких металевих конструкцій", який розробив А.Кутній із технічного університету Мюнхена відповіло що подальша експлуатація можлива. Вся річ у тому, що Миколаївська вежа одна з ранніх металоконструкцій великого конструктора, які дожили до столітнього віку. Плюс вона збереглася із супутньою інфраструктурою підйому води. Готовий експонат для музею. Тільки от якого? Краєзнавчого, відомчого (Миколаївводоканал), муніципального чи амбітного – політехнічного.

Стапель Шухова вид з води
Стапель Шухова вид з води

Миколаїв довгі роки залишався індустріальним центром. На корабельнях і заводах неодноразово створювалися унікальні продукти інженерної думки. Тут навчалися, працювали, сформувалися десятки, сотні конструкторів, талановитих інженерів, винахідників. Вклад їх в історію епохи промислової революції - величезний. Потрібно не просто оформити пару стендів у музеї, наприклад суднобудування, а створити експозицію, на тому ж об'єкті Шуховська водонапірна вежа, крейсер проекту 1156, стапелі адміралтейства. Підготувати англомовні екскурсії. Навіщо?

Не тільки для виховання молодого покоління та оспівування тих чи інших осіб, а насамперед для залучення до Миколаєва туристів.

Стратегія маркетингу Миколаєва може бути – місто унікальних рішень. Більш амбітна і конкурентна в сьогоднішньому світі, ніж  будкоград.

В інформаційну еру культурно-пізнавальні туристичні маршрути більш популярні у світі, навіть у порівнянні зі спортивними чи бальнеологічними. Не тільки валятися на пляжі або горланити пісні в барах вміють туристи із Західної Європи, Японії, США. Саме за такими гостями міста можна і треба «ганятися». Зрозуміло, що треба щось зробити, щоби вони захотіли сюди приїхати. Ремонт вежі Шухова, може з головного болю худої міської економіки, стати оформленням «магніту» туристів. Тільки цілком очевидно, що якщо за півстоліття з водонапірною баштою не змогли щось зробити, то сподіватися, що на швидке розв'язання цього питання точно не варто. Але якщо щось робити, то системно, так щоб через століття не зруйнувалося. Нинішній стан вежі Шухова, сучасні протекторні технології та фарби дають надію, що гіперболоїдний витвір інженерного мистецтва простоїть на найвищій точці міста Миколаєва ще півстоліття. Звісно, якщо варвари з зенітними ракетами та «калібрами» не зруйнують вежу.

Песимістам хочу навести приклад, що колись муніципалітету Парижа не вистачало грошей на фарбування вежі Ейфеля та її пропонували… розібрати.

Так може відбудову Миколаєва розпочати з гіперболоїда Шухова?

Розбита будівля адміралтейства у Миколаєві
Розбита будівля адміралтейства у Миколаєві

 

Коментар
28/04/2024 Неділя
28.04.2024
27.04.2024
26.04.2024