Обстріли, виїзні операції та реорганізація: як працює Миколаївська обласна офтальмологічна лікарня
-
-
>
-
>
-
>
3189
У березні 2022 року Миколаївська обласна офтальмологічна лікарня постраждала внаслідок російського обстрілу. Уламки ворожого снаряду пошкодили покрівлю та 70 вікон чотириповерхового лікувального корпусу. Наразі медзаклад працює у повноцінному режимі та обслуговує як місцевих жителів, так і переселенців.
Поставили нові вікна та відремонтували покрівлю
Виконувачка обов'язків головної лікарки Наталія Гіржева розповіла «Район.Миколаїв», що лікарня працювала стабільно навіть під час активних обстрілів у 2022 році.
«До війни у медзакладі працювало 180 людей, а у 2022 році залишилася одна третина працівників. Ще до війни нас трохи підкосив ковід, тоді зменшилась кількість пацієнтів. У нас основний склад лікарів – це люди з багаторічним досвідом роботи. Вони не виїздили, навіть коли у місті було гучно», – каже Наталія Гіржева.
За словами керівниці, в адміністрації медзакладу є чимало планів, але через недостатнє фінансування їх реалізувати непросто. Однак медики стараються і чогось таки досягають, зазначила голован лікарка.
«Наша структура – це стаціонар, де діє мікрохірургічне відділення, розраховане на 90 ліжко-місць, дитяче відділення має 20 місць, поліклініка, де щодня пацієнти отримують консультації від лікарів, також там є денний стаціонар. Наші лікарі лікують пацієнтів з різними діагнозами – це й катаракта, й глаукома, є й лазерне лікування очей. З початку війни у нас чимало було пацієнтів із мінно-вибуховими травмами. Зараз пацієнтів побільшало. Це й ВПО, які виїздили чи приїздять з Херсонщини, і миколаївці, які повернулись додому», – говорить очільниця лікарні.
За даними Міністерства охорони здоров'я, лише за минулий рік лікарня амбулаторно прийняла 49 тисяч пацієнтів та ще п’ять тисяч осіб отримали стаціонарне лікування.
Завдяки зусиллям місцевої влади у лікарні вдалося повністю замінити вікна та зробити ремонт покрівлі, площа якої 331 м². Ремонтні роботи завершили у грудні 2023 року.
Наталія Гіржева працює в офтальмологічній лікарні близько 40 років. Вона зазначила, що війна лише зміцнила відносини у колективі.
«Я очолила медзаклад у квітні 2022 року. Частина колективу через бойові дії покинула місто, у когось – діти, й це є досить вагома причина. Навесні, два роки тому, цей район був дійсно неспокійним. Поруч неодноразово були «прильоти». Але люди настільки розуміли важливість своєї роботи, що коли починалась тривога й водночас йшли операції, то їх доводили до кінця й тоді спускались в укриття. Перші місяці був страх, потім ми якось вже звикли до такої ситуації у місті», – розповіла Наталія Гіржева.
За словами виконувачки обов'язків головної лікарки, колектив працював, як єдиний механізм. Не доводилось нікому давати додаткових розпоряджень чи мотивації, у медперсоналу був чітко відпрацьований протокол дій.
Мікрохірурги оперували навіть поза лікарнею
Галина Діденко очолює в лікарні мікрохірургічне відділення. Вона розповіла, що з початку війни не залишала місто та продовжувала працювати й навіть проводила операції поза стінами своєї лікарні.
«Бувало так, що потрібно було оперувати в інших закладах. Звісно, що зручно працювати у своєму, бо там є все необхідне. Пам’ятаю, як одного разу був пацієнт із травми від обстрілів на різних частинах тіла. Тоді працювало кілька хірургів одночасно», – згадує лікарка.
Галина працює в обласній офтальмологічній лікарні вже 36 років. Вона каже, що коли обстріляли власне лікарню – медперсонал та пацієнти сховались і дивом ніхто не постраждав.
«Коли були обстріли, то звісно, десь був цей страх, але потрібно було бути зібраним та довести операцію до кінця. От коли вже операція була позаду, тоді вже трохи видихаєш. Тобто коли триває операція, ти просто не можеш собі дозволити розслабитись. У 2022 році було не так багато планових операцій, зараз їх кількість з поверненням людей таки виросла. От коли наступала ніч, то було важко заснути», – зазначає лікарка.
Інший мікрохірург Володимир Дуда, який працює в офтальмологічній лікарні вже 48 років, з початку війни часто бував на чергуванні.
«Пам’ятаю свій перший виїзд. Це був Корабельний район, який постійно обстрілювався. У лікарні там уже були побиті вікна та перекриті плівкою. Я оперував разом з нейрохірургами, тоді у пацієнта уламок від снаряда пройшов через око», – говорить хірург.
Володимир Дуда зазначив, що з початку війни виникають різні обставини. Буває, що викликати на операцію можуть і зараз серед ночі.
«Нещодавно це було, моя зміна мала закінчитись через 15 хвилин, але був терміновий виклик. Це було опівночі, а додому я повернувся о пів на четверту ранку. У пацієнта була дуже важка травма. Одне око довелось видалити, інше зашити», – каже лікар.
Важливою умовою для проведення операцій на очах є наявність мікроскопа, але він є далеко не на всіх локаціях, де доводилось працювати. Тоді лікарям доводилось бути вдвічі уважнішими.
«Коли немає мікроскопа, ми працюємо із лупою. Це просто геть інші відчуття. З мікроскопом ти бачиш у 10-12 разів більше, а з лупою лише вшестеро менше. Однак так можна хоч щось побачити. Якщо шматки металу пролітали наскрізь крізь око, тобто дуже глибоко, ми все одно надавали першу допомогу, а далі пацієнта відправляли в Одесу, в лікарню імені Філатова», – додала Галина Діденко.
Загалом наразі обласна офтальмологічна лікарня має 12 мікрохірургів та три операційні. За день у медзакладі може проходити до 30 операцій.
«Мій дім в Очакові, а робота у Миколаєві»
Вже багато років Марина Чубова живе в Очакові, працює медсестрою в Миколаївській обласній офтальмологічній лікарні.
«Я пам’ятаю перший день війни, мій дім знаходиться неподалік моря. Чула, як пролітали російські винищувачі та атакували наше місто. Це була четверта ранку, відчуття були, м'яко кажучи, жахливі. Розгублені, налякані, ми не знали, що робити. Потрапити у Миколаїв було фізично нереально, тому перший місяць я залишалася вдома», – говорить Марина.
За допомогою знайомих Марина їздила на чергування з Очакова у Миколаїв, долаючи близько 70 кілометрів. Інколи медсестра просто залишалась в лікарні й усі ставились до цього з розумінням.
«Тоді не вистачало середнього медичного персоналу, тому працювала у різних відділеннях. Робота дозволяла якось тримати себе у цей важкий час. У нас була рівність у колективі, ми один одного з лікарями підтримували, обідали разом, не було чвар чи напруги, була єдність», – каже медсестра.
Одна домівка Марини в Очакові зазнала руйнувань з боку російських окупантів, інша вціліла.
«Будинок зруйнований. Тепер молюсь, аби квартира вціліла. Бачу, як хлопці борються на фронті, тому вважаю, що тут, в тилу, потрібно робити все, що в наших силах. Руйнування не так зачіпляють, як втрата чийогось життя. Саме людське життя – це найважливіше. Війна навчила цінувати. Я ціную своїх близьких, ціную наш колектив, ціную взаємопідтримку», – резюмувала жінка.
Нині вона періодично навідується додому. Каже, що до щоденних обстрілів в рідному місті та до такого темпу життя вже звикла з часом, без роботи своє життя не уявляє.
Приєднання лікарні та створення надкластерного закладу охорони здоров'я
Очільниця Миколаївської обласної офтальмологічної лікарні Наталія Гіржева зазначила, що Національна служба здоров’я України укладає договори на наступний рік за результатами роботи медзакладу в попередній рік.
«У 2022 році ми мали достатнє фінансування, було доволі мало пацієнтів, тому нам вистачало коштів, аби покрити всі витрати. У 2024 році, коли ми уклали пакет договорів з НСЗУ, ситуація була невтішною, адже було зменшено фінансування лікарні. В службі порахували якраз ті місяці, де у нас була найменша кількість пацієнтів. Але ми вижили», – резюмувала головна лікарка.
Як зазначила Наталія Гіржева, попри проблеми із фінансуванням, медперсонал отримував всі виплати за працю.
Житель Миколаєва Володимир Іванович говорить, що відвідує лікарню досить часто через проблеми із зором.
«Скільки я разів я тут не бував, завжди гарне ставлення, як з боку медсестер, так й лікарів. Послугами також задоволений, все на рівні», – додав миколаївець.
Наразі обласну офтальмологічну лікарню очікує реорганізація – її та ще кілька медзакладів приєднають до Миколаївської обласної клінічної лікарні. Згідно з реформою, це буде надкластерний заклад охорони здоров'я.
На останньому засіданні робочої групи з вивчення питання фінансового забезпечення комунального некомерційного підприємства сфери охорони здоров'я при Миколаївській обласній раді йшла мова про те, що об'єднання медзакладів допоможе отримати додаткові контрактування за різними напрямками допомоги від НСЗУ.
∗ ∗ ∗
Ця публікація здійснена за підтримки Фонду «Партнерство задля стійкості України», який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю СІД Медіа Груп і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.
Фото авторки
